- пограбувати
- -у́ю, -у́єш, док., перех. і без додатка.1) Розбійницьким нападом відняти що-небудь у когось, викрасти щось.2) перен. Розорити податками, поборами.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пограбувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зрабовати — пограбувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зрабовати — пограбувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зшарпати — пограбувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
пошарпати — пограбувати, обібрати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
пообдирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Обдерти багато чого небудь; у багатьох місцях. 2) перен. Позбавити майна, пограбувати багатьох. || Забрати, пограбувати багато чого небудь. 3) Пошкодити подряпинами поверхню чого небудь у багатьох місцях. || Пошкодити… … Український тлумачний словник
заграбувати — ую, уєш і загра/бити, блю, биш; мн. загра/блять; док., перех., розм. Захопити, відняти що небудь по злодійському. || Пограбувати кого небудь … Український тлумачний словник
зграбувати — у/ю, у/єш, док., перех., діал. Пограбувати … Український тлумачний словник
нападати — I нап адати ає, док. Падаючи, збиратися в якій небудь кількості. II напад ати а/ю, а/єш, недок., напа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) Накидатися на кого , що небудь, щоб захопити, пограбувати, знищити і т. ін. || Накидатися у великій кількості на кого … Український тлумачний словник
ограбувати — у/ю, у/єш, док., перех., розм. Те саме, що пограбувати … Український тлумачний словник